Методична розробка бесіди на батьківських зборах

 

Тема :Як допомогти першокласникові у навчанні

Учитель початкових класів

                                         загальноосвітньої школи №156

                                         Московського району м. Харкова

                                         Воробйова Н.М.

 

 

З вступом до школи молодший школяр починає займатися новим для нього видом праці – навчанням. Для дошкільника , який переважно грався, навчальна праця здаватиметься складною. Адже досі він не звик до праці. До сумлінного виконання обов'язків, досягати успіхів. Звичайно, всі батьки хочуть, щоб їхня дитина добре навчалася. Для цього існує кілька умов.

Одна з головних – сформувати у дитини емоційно позитивного ставлення до шкільного навчання.

Батькам перед усім треба знати ,що у дитини інтерес  до навчання може з’явитися лише за умови, якщо з першого дня вони допоможуть сформувати у неї почуття обов’язку ,відповідальності, прагнення пізнавати.

Важливе значення у формуванні у дітей мотивів і цінностей мають питання дорослих. Так, якщо одразу після повернення зі школи бабуся найперше запитає: “ Чим вас годували?”, дитина, не бажаючи того, поставить навчання на друге місце. Коли батьки запитають: “Ти відповідав сьогодні? Що ти одержав?” , то у дитини формується інтерес до оцінок, похвали, а не до навчальної праці.

Першим і головним запитанням батьків, які хочуть сформувати у  дитини інтерес до навчання має бути “ Що ви сьогодні проходили на уроці? Що ти нового дізнався? Що виявилося складним? “Такі бесіди допоможуть дитині зорієнтуватися у цінностях нового для неї шкільного питання. Поставити на перше місце учбову працю як найважливішу в школі.

Наступна важлива умова – допомагати дитині молодшого віку організувати свій час удома. Бо організована, посидюча й уважна дитина добре працюватиме в школі на уроці. Для цього треба організувати дитині постійне місце для занять, без ілюстрованих календарів, картинок і листівок під склом, іграшок на столі. Не варто садовити учня близько до вікна, із якого добре  видно , як у дворі граються товариші.

Старанність дитини-дуже важлива умова її успішного навчання, але – не єдина. Як би не старався маленький учень, він ще не оволодів раціональними прийомами учбової діяльності, і слід допомогти йому в цьому, не змушувати знову й знову переробляти завдання. Скажімо , часто дитина пише неохайно, брудно через те, що вона занадто натискає на ручку. Якщо учня змушувати багато разів переписувати завдання, то сильний нажим при письмі може стати звичкою, і почерк залишиться негарним. Завдання полягає в тому, щоб показати учневі можливість безнажимного письма. Для цього найбільше підходить звичне для дитини малювання. Завдання можуть бути такі: намалювати в зошиті ручкою будь-які предмети, візерунки, лінії, все,що заманеться, але так, щоб вільного місця на папері майже не лишилося;   зафарбувати ручкою прозорі предмети( крізь які видно те, що вже намальовано ) кришталеву вазу, у якій стоять квіти ;  для розвитку дрібних м'язів руки треба дозволяти  дитині ліпити, вирізати.

Аби у дитини не виникла відраза до читання, можна порекомендувати кілька найпростіших правил:

  • Не сварити за погане читання, а , навпаки захоплюватися ним,хвалити малого за те, що сьогодні він  прочитав краще. Ніж учора.
  • Просити малюка читати щодня не тому, що він погано це робить, а тому, що вам дуже приємно його слухати, що ,мовляв , у вас краще виходить приготування вечері,коли він читає вам на кухні.
  • Під час читання корисно зупинити дитину, висловити свої враження від прочитаного.
  • Не треба забувати, що дітям ( особливо шестилітнім) читати ще важко і недоцільно змушувати одразу читати весь текст. Якщо дитина не хоче читати, то не треба примушувати її це робити більше п'яти хвилин підряд.

Поряд із найпоширенішими попервах труднощами, відзначимо й невміння молодших школярів учити вірші. Батьки часто залишають дітей наодинці з книгою і кажуть: “Не вийдеш, доки не вивчиш як слід!”  А дитина читає вірш багато разів підряд, так і не запам`ятавши  його. Діти не можуть обійтися без допомоги дорослих, у всякому  разі, до того часу, доки не оволодіють раціональними прийомами запам’ятовування, перш за все – правилами дозування матеріалу, який необхідно вивчити, розподілу його в часі. Зверніть увагу, що найбільше число слів (4-5) засвоюється дитиною з першого прочитання, а після кожного наступного додається всього лише 1-2 , а іноді навіть забуваються ті, що були засвоєні раніше. Це загальні особливості запам’ятовування . Отже, навчальний матеріал доцільно завчати малими порціями з якомога більшими перервами. Переходити до наступної строфи можна тільки після того, як попередня вже добре вивчена і неодноразово повторена.

Для закріплення матеріалу на додавання, віднімання, складу числа, вдома можна зробити наочний  посібник з пересувними фігурками. І з опорою на наочність формувати у дитини обчислювальні навички.

Звичайно, такий підхід до роботи з дитиною потребує більше часу у батьків, аніж просте виявлення влади. Однак ефективність цього підходу значно вища. Бо дає змогу підвищити інтерес школярів до учення, додає їм упевненість у своїх сили.